Заклади професійної освіти ще з радянських часів потерпають від негативних стереотипів і упередженого ставлення. Але світ змінюється, а разом з ним має змінюватися й погляд суспільства на робітничі професії.
Якщо в Європі така зайнятість уже давно вважається престижною та затребуваною, то в Україні ситуація дещо інша. Попри останні роки трансформації професійної освіти, навколо цієї теми все одно крутиться чимало здогадок, сумнівів і міфів.
Розповідаємо, якою насправді є сучасна професійна освіта й розвінчуємо поширені міфи про неї.
Міф 1. До профтеху вступають ті, кого не взяли у виш
Це не так. Існує багато професій, які можна здобути тільки в закладах професійно-технічної освіти (ПТО) – наприклад, кухар, зварювальник, ювелір чи електрик. І будь-яка з них може стати для когось роботою мрії. Ми всі різні: одні натхненно лагодять техніку, інші – вишукано поєднують продукти зі спеціями, а когось просто зачаровує процес зварювання.
І хоча для вступу в профтех не потрібно складати ЗНО, робота за фахом потребує серйозного навчання і здобуття важливих навичок. Особлива увага приділяється практичним заняттям – 50% часу студенти проводять у навчальних лабораторіях і на робочому місці.
Отже, вступ до профтеху – це свідомий вибір професії, який може стати першою сходинкою кар’єрного шляху. Після здобуття професії можна розпочати працювати на підприємстві, відкрити власну справу, продовжити навчання у виші або ж взагалі зробити перерву та видихнути.
Міф 2. Робітничі професії – це незатребувано
Це не відповідає дійсності. Кваліфіковані робітники часто в дефіциті, адже потрібні завжди й усюди – і на підприємствах, і у побуті. Особливо у воєнні часи: поки військові захищають нас на фронті, електрики, сантехніки, будівельники, слюсарі, агрономи та інші робітники підтримують країну зсередини. Вони відновлюють зруйноване, забезпечуючи оселі світлом, теплом і водою, та підтримують не тільки життя громадян, а й економіку України.
Після нашої перемоги попит на випускників профтехів стане ще вищим, адже почнеться період активної відбудови.
Міф 3. Робітничі професії не приносять грошей
Неправда. Зарплати слюсарів, токарів, трактористів, які вказані у вакансіях на сайтах для пошуку роботи, в середньому становлять 15 000 грн.
Як у будь-якій справі, на початку зарплата нижча. Проте більшість студентів починають працювати вже на другому курсі, а отже, на момент випуску з профтеху мають досвід і непоганий дохід.
До того ж, здобуття робітничої професії може бути першим кроком до створення бізнесу: відкриття власної майстерні, компанії або бренду. З хорошими навичкам і відмінною репутацією можна заробляти великі гроші в будь-якій сфері.
Міф 4. У профтехах неякісна освіта
Таке твердження є хибним. По-перше, освітні програми в профтехах завжди були сконцентровані на практичних навичках, щоб випускники могли справлятися з будь-якими задачами на робочому місці. Зокрема, для цього деякі профтехи розпочали навчання за дуальною формою, що для учнів означає 70% навчання на підприємствах і гарантоване працевлаштування після завершення. Нині 210 з 600 профтехів реалізовують таку форму.
По-друге, МОН з 2019 року впроваджує реформу професійно-технічної освіти: оновлює навчальні програми, розвиває сучасні підходи до викладання, адаптовує наявну систему професійної освіти до потреб ринку праці та бізнесу.
Прискореними темпами проходить диджиталізація, бо цього вимагають обставини: розробляється унікальна онлайн-платформа «Профосвіта онлайн» (прототип ВШО), яка міститиме близько 200 різних онлайн-курсів за робітничими професіями. Також щороку тисячі педагогів проходять різноманітні курси підвищення кваліфікації, обов’язково удосконалюючи свої цифрові навички.
Окрім того, до війни профтехи регулярно закуповували нове обладнання й робили капітальні ремонти за державні кошти, а також кошти бізнесу та міжнародних партнерів.
Реформа – це довготривалий процес, але вона навіть попри війну продовжується з помітними вже сьогодні результатами. Наприклад, українські студенти-сантехніки вперше візьмуть участь у міжнародному етапі «WorldSkills International». Це топовий світовий конкурс професійної майстерності, тому участь у його фіналі – це показник високої якості освіти.
Міф 5. Профтех – це нецікаво
Немає нецікавих професій. Як кажуть, кожному своє. Деякі професії можуть здатися монотонними з першого погляду, але насправді всюди є місце для натхнення і творчості. Найголовніше – це навчатися того, що любиш.
Лагодити телефонні лінії, «колупатися» в автомобілях, зварювати метали чи обирати годинами потрібну фарбу або тканину – яка різниця, якщо це в задоволення?
Сподіваємося, з часом профтех буде асоціюватися з цінністю, яку щодня приносять робітничі професії. Із важливістю, яку ми не звикли помічати навколо себе і яку усвідомлюємо тільки коли зникає світло або протікає кран. Адже всі речі навколо нас були створені, полагоджені або налаштовані чиїмись працьовитими руками, які колись тримали диплом про здобуття професійно-технічної кваліфікації.
Олена Міщенко, зовнішній експерт з комунікацій Міністерства освіти і науки України.
Більше дізнатись про робітничі професії – за посиланням.
Джерело: osvita.ua
