Державна служба якості освіти України провела дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/23 навчальному році. У ході дослідження вдалося виявити ключові чинники, що призводять до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, у якості освіти, та розробити рекомендації для органів державної влади, громад і безпосередньо шкіл щодо подолання цих втрат.
Внаслідок повномасштабної війни росії проти України близько 800 тисяч школярів змінили форму здобуття освіти з очної на дистанційну (з 17 669 учнів у 2021 році до 772 909 у 2022) та сімейну (домашню) (з 4695 до 64 409 учнів відповідно). Найбільше ці зміни стосуються Сходу й Півдня країни, звідки близько 40% та 30% учнів/учениць відповідно були змушені виїхати за кордон чи в інші регіони країни.
З огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу в першому півріччі 2022/23 навчального року не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі. Лише 15% закладів освіти працювали очно, 33% – дистанційно, 51% – змішано, поєднуючи очне і дистанційне навчання. На Сході й Півдні України переважало дистанційне навчання, у Центрі та на Півночі – змішане, на Заході – змішане навчання у містах та очне у селах.
Значних змін у педагогічному складі закладів освіти у зв’язку з війною не відбулося. 81% керівників закладів запевнили, що вчителів достатньо для забезпечення якісного освітнього процесу.
Педагогічне навантаження більшості вчителів (не менше 70%) в умовах війни не змінилося. У 15% педагогів, у котрих навантаження зросло, передусім це пов’язують із запровадженням змішаного режиму роботи та необхідністю поєднувати очне та онлайн-навчання.
Втрати у навчальному часі та результатах навчання молодших школярів
Втрати в освітньому процесі – зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) – вплинули на результати навчання учнів.
За спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання учнів погіршилися з таких навчальних предметів, як українська мова, іноземна мова, математика, літературне читання, та не змінилися з таких навчальних предметів та курсів: мистецтво, дизайн і технології, фізкультура, інформатика, «Я досліджую світ».
У селах про погіршення результатів навчання учнів зазначає більше вчителів, ніж у містах: на зниження успішності здобувачів освіти з української мови у селах вказують 57% педагогів, у містах – 44%, з іноземної мови – 52% та 47% відповідно, з математики – 45% та 40%, з інформатики – 37% та 25%.
Водночас у містах збільшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів початкової школи погіршилися. Винятком є математика: більше вчителів стали вважати, що успішність учнів з опанування цього предмета покращилася.
У селах навпаки дещо зменшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів початкової школи погіршилися. Винятком є оцінка результатів навчання з української мови — на 9% більше педагогів у селах вважають, що результати учнів погіршилися.
Втрати у навчальному часі та результатах навчання учнів базової школи
Серед учителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів не змінилися, однак це не стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, українська мова, українська література, історія України, фізика.
Порівняно з минулим роком, зросла кількість учителів базової школи в містах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної мови, української мови.
У селах більше вчителів базової школи вважають, що результати навчання учнів погіршилися. Про зниження успішності з іноземної мови зазначили 64% педагогів, з математики – 55%, з української мови – 53%, з хімії – 47%, з української літератури – 43%.
Водночас щодо окремих предметів переважає думка, що успішність не змінилася: про результати учнів з фізики так вважають 48% вчителів, зарубіжної літератури – 44%, мистецтва – 41%, біології – 42%, основ здоров’я – 45%.
Як і в початковій школі, зменшилася кількість учителів базової школи у селах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з математики – з 61% у 2022 році до 55% цьогоріч, фізики – 51% та 42% відповідно, історії України – 44% та 38% відповідно, української літератури – 53% та 43% відповідно, основ здоров’я – 38% і 24%.
Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання не змінилися. Різниці з урахуванням місця проживання не виявлено. У розрізі регіонів відмінностей також не зафіксовано, окрім Заходу, де учні оптимістичніше оцінюють свої результати.
Компенсація втрат у навчальному часі
Компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувалася через надання учням навчальних матеріалів (презентацій, відео, аналогічних навчальних занять онлайн) та завдань для самостійного опрацювання.
Рідше проводилися групові й індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття. Утім складно оцінити, як часто реалізовувалися згадані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржилися на брак умов і можливостей:
- відсутність електрики та інтернету;
- брак вільного часу в учителів;
- різні часові пояси;
- небажання учнів і їхніх батьків виділяти додатковий час.
Результати анкетування вчителів та учнів показали деякі розбіжності в оцінці допомоги й підтримки для надолуження навчальних втрат.
Найбільше учнів вказали, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість учителі насамперед зазначали про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття, які проводили для учнів.
З огляду на те, що вчителі вказали на зменшення кількості учнів, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання – уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання – надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним для частини учнів.
Ключовими викликами освітнього процесу в умовах війни педагоги назвали:
- нестабільні умови навчання;
- обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності;
- зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан учнів/учениць та вчителів.
Утім, педагоги та шкільна адміністрація не завжди демонстрували доречну гнучкість та адаптивність, плануючи освітній процес. 33% директорів у містах та 50% у селах не змінювали розкладу навчальних занять в умовах війни, коли в країні постійно відбуваються стабілізаційні відключення електроенергії, повітряні тривоги, бракує доступу до швидкісного інтернету.
40% педагогів у містах та 44% у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування через зміни режиму роботи закладу. Лише 37% змінювали кількість годин на вивчення теми, 32% об’єднували теми, 23% розподіляли теми з урахуванням режиму – синхронного чи асинхронного.
В умовах дистанційного синхронного навчання не більше третини вчителів застосовували види навчальної діяльності, що передбачають взаємодію учнів між собою, активну участь в освітньому процесі: групову роботу, роботу в парах, практичні та лабораторні роботи.
Водночас в умовах дистанційного синхронного та асинхронного навчання переважна більшість вчителів пропонували учням переглянути презентації, відео, виконати вправи, самостійно опрацювати навчальні матеріали попри те, що 39% вчителів вважають викликом для освітнього процесу в умовах війни те, що учні не вміють самостійно вчитися.
Як компенсувати втрати у результатах навчання учнів
Державна служба якості освіти України провела дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/23 навчальному році. Вдалося виявити ключові чинники, що призводять до втрат у результатах навчання учнів і, відповідно, у якості освіти, та розробити рекомендації для органів державної влади, громад і безпосередньо шкіл щодо подолання цих втрат.
Рекомендації для органів влади:
- забезпечити проведення загальнонаціональних моніторингів результатів навчання учнів під час дії правового режиму воєнного стану;
- розвивати систему освітніх вимірювань / оцінювань;
- розробити програму надолуження освітніх втрат у результатах навчання здобувачів освіти (національна система тьюторингу);
- продовжити роботу із забезпечення здобувачів освіти сучасними цифровими засобами навчання (особливо у сільській місцевості та для дітей з малозабезпечених сімей);
- інвестувати у професійний розвиток і підтримку педагогів;
- спільно з Державною службою якості освіти вжити заходів щодо відновлення під час дії правового режиму воєнного стану інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти (з дотриманням безпекових умов);
- створити умови для розвитку діагностичних інструментів як складової дидактичного забезпечення освітнього процесу (кожна навчальна програма має містити інструмент для оцінювання результатів навчання, передбачених Державними стандартами загальної середньої освіти);
- удосконалити законодавство в частині визначення поняття «освітні втрати».
Рекомендації для засновників закладів освіти:
- завершити процес оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти в територіальних громадах;
- створити умови для повернення до очного / змішаного навчання, особливо у закладах освіти, що розташовані у сільській місцевості (забезпечення укриттів);
- забезпечити учнів з вразливих категорій засобами для дистанційного навчання;
- забезпечити фінансування варіативної складової навчальних планів.
Рекомендації для закладів освіти:
- забезпечити моніторинг результатів навчання здобувачів освіти з використанням діагностичного інструментарію;
- здійснювати адаптивне гнучке планування, яке б передбачало перерозподіл навчального часу між темами, або розробляти власні навчальні програми, коригуючи зміст та результати навчання з урахуванням виявлених освітніх втрат;
- продовжити працювати над створенням методичної системи підтримки індивідуальної освітньої траєкторії учнів шляхом проведення індивідуальних занять, факультативів відповідно до навчального плану та / або за запитами учнів, консультацій з учнями для усунення прогалин у знаннях із предмету, розробки завдань різних рівнів складності для окремих учнів;
- посилити роботу в частині надання підтримки педагогічним працівникам щодо підвищення кваліфікації та професійного вдосконалення з питань методики роботи в умовах змішаного навчання;
- використовувати години варіативної складової шляхом запровадження індивідуальних та групових консультацій для здобувачів освіти;
- організувати роботу пришкільних (мовних, математичних, природничих тощо) таборів, запровадити «навчальні канікули»;
- розробити стратегії адаптації освітнього процесу закладів освіти до роботи в умовах зміни режимів навчання.
За матеріалами Державної служби якості освіти.
Джерело: osvita.ua
