У 2024 році історія України є обов’язковим предметом НМТ, тобто усі учасники мультитесту, які планують вступати до закладів вищої освіти, мають виконати завдання цього предметного блока.
Під час іспиту з історії України будуть перевірятись знання вступників за хронологічний період з XVI століття і до сучасних подій.
Завдання з історії України обовʼязково передбачають перевірку знання найважливіших дат і вміння орієнтуватися в хронології подій.
Учасники тестування мають знати передбачені програмою ЗНО дати подій і виконувати тестові завдання, що вимагають безпосереднє вказування певної дати.
Окрім того, учасники тестування мають встановлювати та групувати дати відповідно до подій, явищ, процесів, а також співвідносити дати та історичні факти з періодами й визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів.
Пропонуємо хронологічну таблицю, яка допоможе ефективно підготуватися до тестування з історії України.
До таблиці внесено всі дати, необхідні для виконання завдань, і подано короткі пояснення до них.
Жирним шрифтом позначено дати, які треба обовʼязково знати напамʼять.
Друга половина XVI – кінець XVIII ст.
| Дата | Подія |
| 1489 | Перша згадка про козаків у писемних джерелах |
| 1514 | Битва біля м. Орша |
| 1556 | Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі |
| 1556–1561 | Створення Пересопницького Євангелія |
| 1529 | Перший Литовський статут |
| 1566 | Другий Литовський статут (урівнення в правах боярства-шляхти з князівсько-магнатською аристократією; виборні суди; система повітових сеймиків) |
| 1569 | Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої (виборний король, спільний сейм, єдина грошова система, урівнено в правах польську та українську шляхту; Литва зберігала за собою право та суд, адміністрацію, військо, «руську мову») |
| 1572 | Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа |
| 1574 | Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший друкований підручник для навчання грамоти) |
| 1576 | Відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської академії (ректор Г. Смотрицький; викладачі: І. Княгинецький, Д. Наливайко, К. Лукаріс та ін., серед вихованців: М. Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, Й. Борецький) |
| 1577–1578 | Похід І. Підкови на Молдову (страчений у Львові) |
| 1578 | Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців) |
| 1581 | Видання Острозької Біблії І. Федорова |
| 1582 | Запровадження григоріанського календаря (папа Григорій XIII) |
| 1586 | Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львів
(Антіохійський патріарх Йоаким затвердив Статут Львівського Успенського братства, згодом воно отримало право Ставропігії (підпорядкування Константинопольському патріарху) |
| 1588 | Третій Литовський статут (селяни, що прожили понад 10 років у пана, ставали кріпаками) |
| 1590 | «Порядок щодо козаків та України» (у випадку війни з Туреччиною кількість реєстровців зростає, заборона селянам іти на Запоріжжя) |
| 1591 | Вихід твору Л. Зизанія «Адельфотес» |
| 1591–1593 | Повстання Криштофа Косинського (охоплення району Білої Церкви, Черкас, Канева; поразка повсталих від військ В.-К. Острозького під П’яткою) |
| 1596 | Берестейська церковна унія; утворення Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) |
| 1596 | Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського в Солоницькій битві поблизу Лубен; страчений у Варшаві) |
| 1596 | Вихід твору Л. Зизанія «Граматика словенська» |
| 1615 | Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П. Конашевича-Сагайдачного з Кошем Запорозьким) |
| 1616 | Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного м. Кафи (сучасна Феодосія) де розташовувався невільничий ринок |
| 1617 | Заснування Луцького Хрестоздвиженського братства |
| 1618 | Похід козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного на Москву; підписання Деулінських угод; Річ Посполита отримала Чернігово-Сіверщину та Смоленщину |
| 1620 | Битва під Цецорою (поразка С. Жолкевського від Туреччини) |
| 1620 | Відновлення вищої православної церковної ієрархії; висвячення Феофаном на посаду митрополита Йова Борецького (з ініціативи П. Конашевича-Сагайдачного) |
| 1621 | Хотинська війна (участь військ гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного проти Османської імперії разом із військами С. Жолкевського; поразка Османа у війні) |
| 1625 | Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з військами М. Жмайла поблизу м. Бар; створення 6 полків реєстровців) |
| 1630 | Повстання нереєстровців під проводом Т. Федоровича (Трясила); бій під Переяславом, «Тарасова ніч»; підписання Переяславської угоди (кількість реєстровців – 8 тис. козаків) |
| 1631 | Заснування П. Могилою Лаврської школи |
| 1632 | «Пункти для заспокоєння руського народу» |
| 1632 | Утворення Києво-Могилянської колегії |
| 1635 | Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак (збудована французьким інженером Ґ. Л. де Бопланом з метою не допускати козаків у походи на турків і татар) |
| 1637–1638 | Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні |
| 1637 | Поразка повсталих під Кумейками |
| 1638 | «Ординації Війська Запорозького реєстрового…..», Жовнинська битва (повсталих козаків очолювали Я. Остряниця, Д. Гуня, К. Скидай) |
| 1638–1648 | «Золотий спокій»; зародження невдоволення українців польською владою |
| 1646 | Видання творів: «Требник» П. Могили, «Православне сповідання віри» І. Трофимовича |
| травень 1648 | Битва під Жовтими Водами |
| травень 1648 | Битва під Корсунем (розгром 20-тисячних військ М. Потоцького) |
| вересень 1648 | Битва під Пилявцями; оголошення «посполитого рушення» (шляхетського ополчення) |
| вересень 1648 | Захоплення військами М. Кривоноса Високого Замку у Львові |
| грудень 1648 | Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва (Хмельницького зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій та митрополит Сильвестр Косів) |
| лютий 1649 | До Переяслава прибуває польське посольство, виголошення гетьманом програми розбудови української держави |
| 1649 | Похід Литовський князя Я. Радзивілла через Білорусь на Київ (йому протистояли війська козацького полковника М. Кричевського; бій під Лоєвим; смерть полковника) |
| 1649 | Зборівська битва, Зборівський договір (під владою гетьмана – Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства,; кількість реєстровців – 40 тисяч) |
| 1651 | Похід Я. Радзивілла на Київ; пограбування міста |
| 1651 | Берестецька битва, Білоцерківський договір (під владою гетьмана – Київщина, кількість реєстровців – 20 тисяч; поляки повертаються на свої землі) |
| 1652 | Батозька битва (помста за Берестечко) |
| 1652–1709 | Існування Чортомлицької Січі на р. Чортомлик |
| 1652 | Заснування І. Дзиковським слободи Острогозьк (вихідці з Острога) |
| 1653 | Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю); смерть Тимоша |
| 1653 | Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав) |
| 1654 | Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація) |
| 1654 | Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині |
| 1655 | Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з Білорусі |
| січень 1655 | Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під Городком |
| 1656 | Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону російському царю Олексію) |
| жовтень 1656 | Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах) |
| 1657 | Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави; капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б. Хмельницького |
| 1657 | Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом) |
| 1658 | Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське) |
| 1659 | Конотопська битва; московсько-українська війна |
| 1659 | Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв) |
| 1660 | Слободищенська угода |
| 1663 | Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький) (Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким |
| 1665 | Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті |
| 1663–1664 | Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя |
| 1665–1676 | П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення «сердюків» |
| 1667 | Андрусівський перемир’я між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ України |
| 1668 | П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра |
| 1669 | Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії |
| 1669–1672 | Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27 пунктів); утворення «компанійців» |
| 1672–1687 | І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. Утворення бунчукового товариства, укладання Конотопських статей; забудова Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками; церкви Іоанна Предтечі |
| 1672 | Протистояння П. Дорошенка з Мохамедом IV проти М. Ханенка (його підтримувала Польща) на Брацлавщині, перемога П. Дорошенка, похід на Галичину; підписання Бучацького договору |
| 1677–1678 | Перший і другий чигиринські походи Туреччини |
| 1678–1679 | «Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної України на Лівобережну, організоване гетьманом І. Самойловичем) |
| 1681 | Бахчисарайський мирний договір (сторони договору: Туреччина, Московія); середня Київщина 20 років залишалася незаселеною |
| 1686 | «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою (Брацлавщина та південна Київщина мали бути нейтральними).
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові |
| 1687 | Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І. Самойловича, якого звинуватили в невдачі); мета – вихід Московії до Чорного моря, війна з Кримським ханством |
| 1687 | Підписання Коломацьких статей новообраним гетьманом І. Мазепою |
| 1689 | Другий Кримський похід В. Голіцина |
| 1692 | Заворушення в Переяславському, Миргородському, Полтавському полках (переросло в повстання під проводом П. Іваненка-Петрика) |
| 1698–1712 | П. Іваненко-Петрик – гетьман так званої Ханської України |
| 1699 | Карловицький мир між Польщею та Туреччиною (Правобережна Україна, якою володіли турки (в основі Поділля), перейшла до Польщі) |
| 1702–1704 | Повстання С. Палія. Перехід І. Мазепи через Дніпро, зайняття Київщини й Волині, придушення повстання І. Палія |
| 1704–1709 | Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під владою І. Мазепи |
| 1708 | Україно-шведський союз, зруйнування Батурина |
| 1708–1722 | Призначення І. Скоропадського гетьманом (для наглядання над гетьманом призначався царський резидент А. Ізмайлов) |
| 1709 | Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з військом на бік І. Мазепи. Полтавська битва. Поразка шведів та І. Мазепи, втеча до Бендер |
| 1709 | Зруйнування московитськими військами Чортомлицької січі, Полтавська битва |
| 1710 | Смерть І. Мазепи |
| 1710 | «Конституція…» Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького»: вступ і 16 статей). Обрання П. Орлика гетьманом |
| 1711 | Похід П. Орлика разом з татарами на Україну (дійшли до Білої Церкви і повернули назад до Бендер). Прутський похід Петра І |
| 1711–1728 | Існування Олешківської Січі (на території Кримського ханства) |
| 1713 | Ліквідація козацтва на Правобережній Україні |
| 1720 | Укази Петра І: про реорганізацію Генеральної військової канцелярії, про укладання адміністративних документів російською мовою |
| 1722–1727 | Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких очолював граф Вельямінов) |
| 1722 | Надання першому ієрархові Київської митрополії титулу архієпископа Київського та Малої Росії (призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі) |
| 1727–1734 | Д. Апостол – гетьман; «Рішительні пункти»; завершено укладання зводу «Права, за якими судиться малоросійський народ» |
| 1734 | Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І. Білицький, край поділено на 8 паланок (округів) |
| 1734 | Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі |
| 1735 | Скорочення урядом реєстровців; поділ козаків на заможних (виборних козаків), та збіднілих (підпомічників) |
| 1738–1759 | Виступи загонів О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ «опришків» |
| 1751 | К. Розумовський – гетьман |
| 1752 | Створення Нової Сербії в північно-східній частині Запоріжжя (з 1775 – м. Єлисаветград, сучасний Кропивницький); утворення Словʼяносербії (сучасні Луганська, Кіровоградська, частина Донецької областей) |
| 1760 | Проведення судової реформи на Гетьманщині |
| 1761 | Перетворення Мотрининського монастиря на осередок православного руху |
| 1764 | Остаточна ліквідація посади гетьмана |
| 1764–1782 | Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П. Румянцев, який здійснив Генеральний опис Малоросії) |
| 1767 | Створення Законодавчої комісії, член якої Г. Полєтика намагався повернути українській шляхті старі привілеї |
| 1768–1774 | Російсько-турецька війна (закінчилася Кючук-Кайнарджинським договором, кордони Росії відсунулись на південь і таким чином Січ опинилася в межах Російської імперії) |
| 1768 | Коліївщина (керівники: М. Залізняк, І. Гонта; повстання охопило Київщину та Брацлавщину, зокрема гайдамаки взяли Умань; повстання придушене російською владою; страта гайдамаків відбувалась у м. Кодня) |
| 1772 | І поділ Речі Посполитої (Галичина відходить до Австрійської імперії) |
| 1775 | Остаточна ліквідація Запорозької Січі (наказ Катерини ІІ генералові П. Текелі; російська армія напала і зруйнувала Січ, останній кошовий отаман П. Калнишевський ув’язнений у Соловецький монастир. Задунайська Січ, Банатська Січ |
| 1780–1782 | Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії |
| 1781 | Поділ Гетьманщини на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом вони утворили Малоросійське генерал-губернаторство) |
| 1783 | Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
Підкорення Російською імперією Кримського ханства (ліквідований полковий устрій, запроваджено повіти) |
| 1784 | Повстання С. Гаркуші (повстання придушене російською владою) |
| 1785 | «Грамота про вільність дворянства» (українську шляхту урівняно в правах з російським дворянством) |
| 1787–1791 | Російсько-турецька війна (закінчилася Ясським мирним договором, Крим було закріплено в складі Росії) |
| 1787 | Утворення групи автономістів на чолі з В. Капністом (відстоювали автономію Гетьманщини, виступали за відновлення козацького війська) |
| 1788 | Утворення Чорноморського козацького війська |
| 1791 | Місія В. Капніста до Берліна, переговори з канцлером Пруссії |
| 1792 | Переселення Чорноморського козацького війська на Кубань, з 1860р. має назву Кубанське козаче військо |
| 1793 | ІІ поділ Речі Посполитої (Правобережжя переходить під контроль Російської імперії) |
| 1795 | ІІІ поділ Речі Посполитої (Річ посполита припинила своє існування, до Росії відходять землі західної Волині) |
Кінець XVIII ст. – 1914 р.
| Дата | Подія |
| 1798 | Видання «Енеїди» І. Котляревського |
| 1805 | Відкриття Харківського університету (з ініціативи В. Каразіна) |
| 1806–1812 | Російсько-турецька війна (закінчилася Бухарестським мирним договором, до Росії відійшла Бессарабія) |
| 1810–1825 | Рух опришків на Прикарпатті (очолював М. Штолюк) |
| 1812 | Напад Наполеона Бонапарта на Росію |
| 1813–1830 | Повстання (з перервами) під проводом У. Кармелюка на Поділлі |
| 1816–1857 | Утворення військових поселень (з 25 округів військових поселень три зосереджені на Харківщині, Катеринославщині, Херсонщині) |
| 1816 | Створення освітнього товариства греко-католицьких священників (у Перемишлі під патронатом єпископа М. Левицького помічник І. Могильницький зібрав гурт священників і заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких священників) |
| 1817 | Оголошення Одеси відкритим містом (порто-франко) |
| 1817 | Повстання бузьких козаків на Херсонщині |
| 1817 | Закриття Києво-Могилянської академії. Відкриття в Одесі Рішельєвського ліцею. Заснування Львівського інституту Оссолінських |
| 1818–1819 | Утворення в Полтаві масонської ложі «Любов до істини» (членом ложі був І. Котляревський) |
| 1818 | Переїзд М. Щепкіна з Харкова до Полтавського театру (Полтавський театр припинив свою роботу 1821 р.) |
| 1819 | Повстання військових поселенців у Чугуєві |
| 1820 | Відкриття гімназії Вищих наук у Ніжині |
| 1821 | Малоросійське товариство (очолював В. Лукашевич); програмний документ – «Катехизис автономіста» |
| 1821 | Утворення Південного (П. Пестель, «Руська правда») й Північного товариства (М. Муравйов, «Конституція») декабристів (офіцерські організації (декабристи) ставили за мету скинути самодержавство без будь-чиєї допомоги) |
| грудень 1825 – січень 1826 | Повстання Чернігівського полку |
| 1828–1829 | Російсько-турецька війна (перехід Задунайської Січі в межі Російської імперії, ініціатор переходу – Й. Гладкий) |
| 1828 | Ліквідація Задунайської Січі |
| 1830–1831 | Польське визвольне повстання |
| 1830-ті – 1880-ті | Промисловий переворот у Російській імперії |
| 1831 | Ліквідація Магдебурзького права на Лівобережжі |
| 1831 | «Холерні бунти» на Закарпатті |
| 1832 | Створення Азовського козачого війська (проіснувало до 1866 р.) |
| 1833–1837 | Діяльність «Руської трійці» (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич) |
| 1834 | Відкриття університету в Києві (Університет святого Володимира, ректор М. Максимович) |
| 1837 | Видання «Русалки Дністрової» (у Будапешті стараннями Я. Головацького) |
| 1839 | Ліквідація царською владою Греко-Католицької Церкви на Правобережжі |
| 1840 | Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (Петербург) |
| 1844 | Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині |
| 1841 | Ліквідація судочинства за Литовським статутом |
| 1846 | Видання «Історії Русів» (Москва) |
| 1846–1847 | Діяльність Кирило-Мефодіївського братства (засновники: М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський; програмні документи: «Книга буття українського народу», «Статут братства св. Кирила та Мефодія») |
| 1848 | Скасування панщини в Галичині |
| 1848 | Створення Головної Руської Ради. Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» |
| 1848 | «Весна народів» (революційні події проти самодержавства в європейських країнах). Проголошення конституції в Австрійській імперії, відкриття парламенту. Діяльність видавництва Галицько-руська матиця; відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті (очолював Я. Головацький) |
| жовтень 1848 | Собор руських вчених у Львові |
| 1848–1850 | Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині |
| 1848–1851 | Діяльність Головної руської ради |
| 1849 | Слов’янський з’їзд у Празі (організації-учасниці: Центральна рада народова, Головна руська рада, «Руський собор») |
| 1853–1856 | Кримська війна |
| 1854 | Спроба підняти національно-визвольне повстання під проводом М. Чайковського (Садик-паша) |
| 1855 | Селянський рух «Київська козаччина» (селяни складали списки вільних козаків і відмовлялися від панщини) |
| 1856 | Селянський рух «У Таврію за волею» |
| 1859 | Виникнення першої громади; відкриття в Києві першої в Російській імперії недільної школи |
| початок 1860-х | Діяльність «хлопоманів» |
| 1860-ті – 1890-ті | Формування в Україні Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого промислових центрів; прискорений розвиток зернового і цукробурякового виробництва |
| 1860 | Фінансова реформа; утворення Державного банку; розвиток мережі приватних банків |
| 1860 | Початок громадівського руху в Україні; створення в Києві Української громади |
| 1861–1862 | Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа» |
| 19 лютого
1861 |
Царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії (категорія тимчасовозобов’язаних була скасована через 20 років; відрізки / прирізки на Правобережжі) |
| 1863 | Валуєвський циркуляр (заборона друкування українською мовою освітніх і релігійних видань) |
| 1863–1864 | Польське національно-визвольне повстання (повстання проти Росії, охопило й Правобережну Україну) |
| 1863–1865 | Будівництво залізниці Балта-Одеса |
| 1864 | Судова реформа. Земська реформа. Освітня реформа |
| 1865 | Цензурна реформа |
| 1865 | Відкриття Новоросійського університету (Одеса) |
| 1866 | Отримання волі державними селянами Російської імперії |
| 1868 | Створення у м. Львові товариства «Просвіта» |
| початок 1870-х | Відновлення громадівського руху |
| 1870-ті | Діяльність в Україні «чайковців»; «Київська комуна» (народники) |
| 1870 | Міська реформа (у містах утворено думи, які очолюють голови) |
| 1873 | Створення у м. Львові літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Тараса Шевченка) |
| 1873–1876 | Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства |
| 1874 | Військова реформа (тривалість служби – 6–7 років) |
| 1874 | Здійснення народниками масового «ходіння в народ» |
| 1875 | Початок діяльності гуртка «Південних бунтарів» |
| 1875 | Відкриття Чернівецького університету |
| 1876 | Емський указ (заборона української мови імператором Олександром ІІ) |
| 1877 | Створення «Таємної дружини»; «Чигиринська змова» |
| 1878 | Початок закордонної діяльності М. Драгоманова; журнал «Громада» |
| 1890 | Створення Русько-української радикальної партії (РУРП) |
| 1892–1893 | Виникнення таємної студентської організації «Братство тарасівців» |
| 1895 | Видання книги Ю. Бачинського «Україна irredenta» (Україна уярмлена) |
| 1897 | Створення Загальної української організації |
| 1898 | Створення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) |
| 1899 | Створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії |
| кінець ХІХ – початок ХХ ст. | Розгортання процесу монополізації Наддніпрянської України |
| 1900 | Будівництво Луганського паровозобудівного заводу |
| 1900–1903 | Економічна криза в українських губерніях Російської імперії |
| 1900 | Створення Радикальної української партії (РУП) |
| 1900 | Видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» |
| 1900 | Створення першого гуртка спортивно-фізкультурної організації «Січ» |
| 1900 | Обрання Андрея Шептицького митрополитом Української Греко-Католицької Церкви |
| 1901–1902 | Заснування Української народної партії |
| 1902 | Масовий селянський страйк у Західній Україні |
| 1905–1907 | Демократична революція в Російській імперії |
| 9 січня 1905 | «Кривава неділя» |
| 1905 | РУП перейменовано в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Обʼєднання УДП і УРП в Українську демократично-радикальну партію (УДРП) |
| 17 жовтня 1905 | Маніфест Миколи ІІ про громадянські свободи та створення І Державної Думи |
| 1905 | Створення перших в Наддніпрянській Україні товариств «Просвіта» (Катеринослав, Одеса) |
| 1905 | Вихід першої української газети «Хлібороб». Закон, який дозволяв видавати літературу національними мовами, створювати культурно-освітні національні товариства і відкривати національні театри |
| 1906 | Початок видання в Києві щоденної української газети «Громадська думка» |
| 1906 | Офіційне скасування обмежень української мови, уведених Емським указом |
| 1906–1907 | Діяльність української парламентської громади у І та ІІ Державних думах |
| 1906 | Указ, що започаткував Столипінську аграрну реформу (завершена законами від червня 1910 р. і травня 1911 р.) |
| червень 1907 | Третьочервневий переворот, закінчення революції. Початок діяльності в Києві Українського наукового товариства (УНТ) |
| 1907 | Упровадження в Австро-Угорській імперії виборчого права для чоловіків |
| 1908 | Створення Товариства українських поступовців (ТУП) |
| 1908–1913 | Промислове піднесення Наддніпрянської України |
| 1910 | Циркуляр Столипіна із забороною реєструвати будь-які чужорідні товариства й видавництва |
| 1911 | Справа «Бейліса» |
| 1911 | Створення таємного гуртка «Пласт». Розправа в Дрогобичі над виборцями до Австро-Угорського парламенту |
| 1912 | Створення військово-патріотичного товариства «Січові стрільці» |
| 1912 | Перший у післяреволюційний період масовий виступ українців (під час поховання М. Лисенка) |
| 1913 | Виступ Д. Донцова з програмою політичного відокремлення від Росії |
| 1914 | Протести проти заборони святкування в Києві століття від дня народження Т. Шевченка |
1914 р. – 1939 р.
| Дата | Подія |
| серпень 1914 | Початок Першої світової війни |
| серпень 1914 | Створення Головної Української Ради. Формування легіону Українських січових стрільців (УСС). Створення Союзу визволення України (СВУ) |
| серпень-вересень 1914 | Галицька битва |
| вересень 1914 | Російський окупаційний режим у Галичині; утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства |
| 1915 | Утворення Загальної української ради (Відень) |
| 1915 | Бій за гору Маківка (42 легіонери було вбито і 76 поранено) |
| 1915 | Контрнаступ австро-угорських військ; звільнення Галичини. Горлицька операція |
| 1916 | «Брусиловський прорив» |
| вересень 1916 | Бій УСС за гору Лисоня |
| 1917 | Лютнева демократична революція; повалення самодержавства; Тимчасовий уряд; ради робітничих і солдатських депутатів |
| березень 1917 | Утворення Української Центральної Ради (УЦР) |
| квітень 1917 | Всеукраїнський Національний Конгрес.
Легітимізація діяльності УЦР. Створення «Українського клубу ім. П. Полуботка» стараннями М.Міхновського. Утворення полку ім. Б. Хмельницького |
| травень 1917 | Перший Військовий з’їзд. Утворення Військового Генерального комітету (головою обрано С. Петлюру), делегація (на чолі з В.Винниченком) до Тимчасового уряду |
| червень 1917 | Перший Універсал УЦР (проголошення автономії). Утворення Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком |
| липень 1917 | Другий Універсал УЦР.
Приїзд до Києва І. Церетеллі, О. Керенського, М. Терещенка. Компроміс із Тимчасовим урядом. Урядова криза в Росії, виступ більшовиків; збройний виступ самостійників |
| серпень 1917 | «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні». Державна нарада в Москві – корніловський заколот |
| вересень 1917 | З’їзд народів Росії в Києві |
| 25 жовтня (7 листопада) 1917 | Більшовицький переворот у Петрограді. Нейтральна позиція УЦР |
| листопад 1917 | Третій Універсал УЦР (проголошення Української Народної Республіки (УНР), соціально-економічні питання) |
| грудень 1917 | Маніфест Ради Народних Комісарів (РНК) до українського народу з ультимативними вимогами до УЦР |
| грудень 1917 | Установлення більшовицької влади в Харкові. З’їзд рад у Харкові. Створення Народного секретаріату |
| грудень 1917 | Проголошення Кримської народної республіки |
| 9(22) січня 1918 | Четвертий Універсал УЦР (проголошення незалежності Української Народної Республіки) |
| січень 1918 | Початок наступу червоних військ на Київ. Бій під Крутами. Вступ військ М. Муравйова до Києва |
| січень (лютий) 1918 | Берестейській мирний договір між УНР та державами Четверного союзу |
| березень 1918 | Підписання Брест-Литовського мирного договору між РСФРР і Німеччиною. Повернення УЦР до Києва. |
| 29 квітня 1918 | Державний переворот і прихід до влади Павла Скоропадського.
Українська держава (виконавчий орган влади – Рада міністрів) |
| серпень 1918 | Утворення Українського національного союзу (УНС) (голова – В. Винниченко) |
| 1 листопада 1918 | Листопадовий зрив у Львові |
| 13 листопада 1918 | Проголошення Західноукраїнської народної Республіки (ЗУНР).
Створення Державного секретаріату ЗУНР. Утворення Української Галицької армії (УГА) |
| 1918–1919 | Українсько-польська війна |
| 14 листопада 1918 | Утворення Директорії (голова – В. Винниченко) |
| листопад 1918 | Заснування Української академії наук (УАН) (президент УАН – В. Вернадський) |
| грудень 1918 | Зрічення влади П. Скоропадським; перехід влади до рук Директорії. Домовленості з радянської Росією, Антантою, А. Денікіним, Н. Махном |
| 22 січня 1919 | Проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР |
| лютий 1919 | Вступ (другий) більшовиків до Києва |
| 1919–1922 | Холодноярська республіка |
| січень 1919 | Затвердження офіційної назви радянської України – Українська Соціалістична Радянська Республіка. Перейменування Тимчасового робітничо-селянського уряду України в Раднарком (голова – Х. Раковський) |
| 1919 | Паризька мирна конференція |
| квітень 1919 | Створення Кримської Соціалістичної Радянської Республіки.
Декрет ВУЦВК про продовольчу диктатуру (політика «воєнного комунізму») |
| червень 1919 | Чортківська офензива. Контрнаступ Української Галицької армії під командуванням О. Грекова |
| липень 1919 | Перехід військами ЗУНР р. Збруч і об’єднання з військами УНР; військові дії в Києві |
| серпень 1919 | «Київська катастрофа». Установлення Денікінського режиму. «Білий терор». Поділ території на три області: Українську, Харківську, Новоросійську |
| серпень 1919 | Утворення Революційної повстанської армії України (махновців). |
| жовтень 1919 | Перехід радянських військ у наступ (третій прихід більшовиків в Україну). Поразка військ Директорії та УГА |
| грудень 1919 – травень 1920 | Перший Зимовий похід армії УНР (під керівництвом М. Омеляновича-Павленка) |
| грудень 1919 – (квітень 1920) | Відступ денікінців з Києва; прихід радянських військ.
Утворення Всеукрревкому (на чолі – Г. Петровський) |
| квітень 1920 | Варшавська угода між Польщею та УНР (підписали Ю. Пілсудський, С. Петлюра) |
| травень 1920 | Вступ польської армії і військ УНР у Київ |
| червень 1920 | Контрнаступ радянських військ. Наступ Західного фронту на Варшаву, Південно-західного – на Львів |
| серпень 1920 | Проголошення в Східній Галичині Галицької соціалістичної радянської республіки на чолі з Галревкомом (голова – В. Затонський). Проголошення в Сколівському повіті Бойківської радянської республіки.
Переговори делегації УНР з П. Врангелем |
| 1920 | Утворення Української військової організації |
| 1920 | Підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії |
| жовтень-листопад 1920 | Перемир’я Росії та Польщі (розрив з УНР). Самостійні військові дії українських військ; відступ з території України під тиском Червоної армії. Війна більшовиків (командувач М. Фрунзе) та махновців проти П. Врангеля. Штурм Перекопу; встановлення радянської влади в Криму. Розрив радянським командуванням угоди з махновцями |
| березень 1921 | Ризький мирний договір (сторони договору: Польща, РСФРР, УСРР, БСРР) |
| березень 1921 | Х з’їзд РКП(б) (проголошення нової економічної політики (неп)) |
| вересень 1921 | Залишення махновцями України |
| листопад 1921 | Другий Зимовий похід армії УНР (під керівництвом Ю. Тютюнника) |
| 1921 | Заснування Таємного університету у Львові |
| 1921 | Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) |
| 1921–1923 | Масовий голод в Україні |
| 1922 | Початок роботи театру «Березіль» під керівництвом Л. Курбаса |
| грудень 1922 | Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) (УСРР, РСФРР, БСРР, Закавказька федерація (Азербайджан, Вірменія, Грузія) |
| 1923 | Проголошення коренізації (українізації) |
| 1923 | Визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі, саморозпуск уряду ЗУНР |
| 1924 | Уведення двомовних (утраквістичних) шкіл у Східній Галичині |
| 1924 | Татарбунарське повстання |
| 1925 | Ухвалення Конституції УСРР |
| 1925 | Проголошення курсу на індустріалізацію |
| 1925 | Утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) |
| 1926 | Державний переворот у Польщі; установлення режиму «санації» |
| 1926–1928 | Утворення Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) (М. Хвильовий, літературна дискусія) |
| 1927 | Формування Української національної партії на Буковині |
| 1928 | Виступ М.Волобуєва в журналі «Більшовик України» зі статтею «До проблеми української економіки» |
| 1928 | Судовий процес у «Шахтинській справі» |
| 1928/29–1932 | Перша п’ятирічка, перехід СРСР на планову економіку |
| 1929 – початок 1930 | Ліквідація Української автокефальної православної церкви |
| 1929 | Початок насильницької колективізації.
Форсована індустріалізація. Будівництво Київської кіностудії |
| 1929 | Утворення Організації українських націоналістів (ОУН) |
| 1930 | Судовий процес Спілки визволення України (СВУ) |
| 1930 | Постанова про загальне обов’язкове навчання |
| 1930 | Проведення польською владою акції «пацифікації» (Східна Галичина) |
| 1932 | Закон про охорону соціалістичної власності («закон про п’ять колосків»). Запровадження внутрішнього паспорта. Уведення в дію Дніпрогесу |
| 1932–1933 | Голодомор в Україні.
Самогубство М. Хвильового, арешти письменників |
| 1934 | Перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва
Створення Спілки письменників України; ліквідація літературних об’єднань. Арешт і розправа над українськими кобзарями в Харкові |
| 1934 | Убивство членами ОУН Б. Перацького |
| 1935 | Почин О. Стаханова з м. Кадіївки; початок соціалістичних змагань |
| 1936 | Варшавський та Львівський судові процеси над членами ОУН |
| 1937 | Ухвалення Конституції УРСР (нова (Сталінська) Конституція УРСР) |
| 1937–1938 | «Великий терор» («Розстріляне відродження») |
| 1938 | Постанова про вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання |
| 1938 | Убивство в Роттердамі керівника ОУН Є. Коновальця |
| 1938 | Надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини |
| 15 березня 1939 | Проголошення незалежності Карпатської України |
1939 р. – початок ХХІ ст.
| Дата | Подія |
| 23 серпня 1939 | Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова–Ріббентропа») |
| 1 вересня 1939 | Початок Другої світової війни; вторгнення нацистських військ на територію Польщі |
| 17 вересня 1939 | Вторгнення Червоної армії на територію Західної України |
| 28 вересня 1939 | Договір про розмежування зони німецької та радянської окупації по лінії Керзона (Закерзоння: Холмщина, Надсяння, Лемківщина, Підляшшя) |
| 27 жовтня 1939 | Проведення урядом СРСР Народних Зборів у Львові; проголошення радянської влади в Західній Україні |
| 1 листопада 1939 | Рішення Верховної Ради СРСР «задовольнити прохання» населення Західної України |
| 1939 | Розкол організації ОУН після вбивства в Роттердамі Є. Коновальця на ОУН(б) (за С. Бандеру) та ОУН(м) (за А. Мельника) |
| червень 1940 | Вторгнення Червоної Армії на територію Бессарабії та Північної Буковини |
| 22 червня 1941 | Напад Німеччини на СРСР |
| 23–29 червня 1941 | Танкова битва на початку війни на лінії Луцьк–Рівне–Броди |
| 30 червня 1941 | Проголошення Акта відновлення Української Держави |
| літо 1941 | Створення Тарасом Бульбою-Боровцем загонів «Поліської січі» |
| вересень 1941 | Захоплення Києва |
| вересень 1941 | Початок розстрілів в Бабиному Яру (у лютому 1942 р. розстріляно українську письменницю, члена ОУН Олену Телігу, автора альманаху «Литаври») |
| листопад 1941 | Прийняття Гітлером рішення про штучне створення голоду |
| червень 1942 | Створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем. |
| липень 1942 – лютий 1943 | Сталінградська битва (після неї розпочалося звільнення території СРСР від нацистів). Наказ про «загороджвальні загони» |
| 14 жовтня 1942 | Створення Української Повстанської Армії (УПА) |
| грудень 1942 | Початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України |
| весна 1943 | Створення зусиллями мельниківців і В. Кубійовича (очолював єдиний легальний Український центральний комітет) дивізії СС «Галичина» |
| 1943 | Трансформація «Поліської Січі» в Українську Народну Революційну армію |
| 1943 | Рейд загону С. Ковпака «Від Путивля до Карпат» з метою ліквідації нафтового басейну Дрогобич–Борислав |
| липень – вересень 1943 | Битва на Курській дузі (найбільша танкова битва за часів ІІ світової війни). |
| 1943 | Звільнення з увʼязнення за клопотанням М. Бажана та О. Довженка деяких українських письменників (серед них – Остап Вишня) |
| літо 1943 | Завершення О. Довженком кіноповісті «Україна в огні» (твір був підданий жорстокій критиці) |
| 1943 | Тегеранська конференція |
| 6 листопада 1943 | Вигнання німецьких окупантів з м. Києва |
| січень-лютий 1944 | Корсунь-Шевченківська наступальна операція |
| початок 1944 | Створення у Львівській області Української головної визвольної ради (УГВР) на чолі з К. Осьмаком |
| травень 1944 | Депортація кримськотатарського народу з Криму |
| червень 1944 | Бій дивізії СС «Галичина» проти радянських військ (дивізія кинута в бій і розбита під Бродами) |
| 1944 | Смерть митрополита Андрея Шептицького; новий керівник Української Греко-Католицької Церкви – Йосип Сліпий |
| 1944 | Утворення в УРСР міністерства закордонних справ (Д. Мануїльський) та міністерства оборони (В. Герасименко) |
| 28 жовтня 1944 | Завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з України |
| лютий 1945 | Ялтинська конференція |
| квітень 1945 | Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН) |
| 9 травня 1945 | День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні |
| липень-серпень 1945 | Потсдамська конференція |
| 2 вересня 1945 | Завершення Другої світової війни |
| 1945 | Входження Закарпаття до складу УРСР |
| 1945 | Видання «Нарису історії української літератури» |
| 1946 | Постанова ЦК КП(б)У про перекручення та помилки у висвітленні історії української літератури |
| березень 1946 | Ліквідація УГКЦ |
| лютий 1947 | Визнання Румунією приналежності Північної Буковини до УРСР |
| 1946–1947 | Масовий голод в Україні |
| квітень – липень 1947 | Проведення польською владою операції «Вісла» |
| 1947 | «Жданівщина» |
| 1947 | Скасування системи продовольчих карток; грошова реформа |
| жовтень 1947 | Операція «Захід» |
| 1948 | Прийняття закону «Про виселення осіб, які ухилялись від трудової діяльності» |
| 1948 | Сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (критика генетики, лисенківщина) |
| 1948 | Запуск газопроводу Дашава–Київ |
| березень 1950 | Знищення військами НКВС командира УПА Р. Шухевича |
| 1951 | Встановлення західного кордону УРСР |
| 1953–1954 | Повстання політичних в’язнів у сталінських таборах. Ліквідація ГУТАбу |
| червень 1953 | Обрання на посаду першого секретаря ЦК КПУ О. Кириченка |
| листопад 1953 | Уведення в експлуатацію першого в СРСР суцільнозварного мосту через Дніпро (за проєктом Є. Патона) |
| лютий 1954 | Початок освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану, Алтаю та Сибіру |
| лютий 1954 | Входження Кримської області до складу УРСР |
| лютий 1956 | ХХ з’їзд КРПС, засудження культу особи |
| 1957 | Реформа управління економікою – створення раднаргоспів |
| 1957 | Запуск першого штучного супутника Землі |
| грудень 1958 | Закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР» |
| 1959 | Утворення Української робітничо-селянської спілки |
| 1959 | Утворення Клубу творчої молоді «Сучасник» м. Київ |
| 1961 | Суд у Львові над членами дисидентської організації – Української робітничо-селянської спілки (Л. Лук’яненко, Г. Кандиба та ін.) |
| 1961 | Політ першого космонавта в космос (Ю. Гагарін) |
| жовтень 1961 | ХХІІ з’їзд КПРС (ухвалення нової програми КПРС) |
| 1961 | Грошова реформа |
| 1962 | Заснування Шевченківської премії з літератури та культури |
| липень 1963 | Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного; призначення на цю посаду П. Шелеста |
| жовтень 1964 | Усунення з посади першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова; обрання Л. Брежнєва |
| вересень – грудень 1965 | Підготовка І. Дзюбою праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?» |
| 1965 | Перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху |
| 1966–1970 | VIIІ п’ятирічка («Золота п’ятирічка») |
| квітень 1967 | Підготовка В. Чорноволом збірки матеріалів «Лихо з розуму» про арешти в Україні |
| січень 1968 | Публікація роману О. Гончара «Собор» |
| березень 1968 | Протест 139 діячів культури України проти арештів і утисків української культури |
| квітень 1968 | Оприлюднення «Листа творчої молоді Дніпропетровська» (І. Сокульський) |
| 1970–1972 | Видання «самвидавного» журналу «Український вісник» |
| 1972 | Друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху |
| травень 1972 | Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста; обрання на цю посаду В. Щербицького |
| вересень 1972 | Перехід до загальної середньої освіти |
| 1976 | Утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) |
| жовтень 1977 | Ухвалення нової Конституції СРСР |
| квітень 1978 | Ухвалення нової Конституції УРСР |
| травень 1982 | Прийняття Продовольчої програми СРСР |
| березень 1985 | Обрання М. Горбачова генеральним секретарем ЦК КПРС |
| квітень 1985 | Початок «перебудови» |
| травень 1985 | Постанова ЦК КПРС про подолання пияцтва та алкоголізму |
| 4 вересня 1985 | Смерть В. Стуса в таборі Мордовії |
| квітень 1986 | Постанова ЦК КПРС про прискорення вирішення житлової проблеми в СРСР |
| 26 квітня 1986 | Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) |
| травень 1986 | Постанова ЦК КПРС про боротьбу з нетрудовими доходами |
| листопад 1986 | Закон «Про індивідуальну трудову діяльність» |
| початок 1988 | Перетворення Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод на Українську Гельсінську спілку |
| лютий 1989 | Установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка |
| травень 1989 | Установча конференція товариства «Меморіал» |
| липень 1989 | Страйк шахтарів України |
| вересень 1989 | Створення Народного руху України за перебудову |
| вересень 1989 | Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького; обрання на цю посаду В. Івашка |
| жовтень 1989 | Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» |
| 1990 | Відродження громад Української Греко-Католицької Церкви. Створення Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Перший собор Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) |
| березень 1990 | Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР |
| травень 1990 | Початок роботи Верховної Ради як постійно діючого парламенту України |
| червень 1990 | Перехід Демократичного блоку у Верховній Раді УРСР до конструктивної опозиції, утворення Народної Ради |
| 16 липня 1990 | Ухвалення Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України |
| липень 1990 | Відставка В. Івашка; обрання головою Верховної Ради УРСР Л. Кравчука |
| серпень 1990 | Закон УРСР про економічну самостійність республіки |
| жовтень 1990 | «Революція на граніті» |
| листопад 1990 | Реєстрація Української республіканської партії (опозиційна до КПРС) |
| 1990 | Запровадження продажу товарів за картками споживача з купонами |
| лютий 1991 | Ухвалення Верховною Радою постанови про відновлення автономії Криму |
| червень 1991 | Створення Меджлісу кримськотатарського народу |
| 19–21 серпня 1991 | Спроба антиконституційного перевороту в СРСР (ДКНС) |
| 24 серпня 1991 | Ухвалення Верховною Радою Акта проголошення незалежності України |
| 30 серпня 1991 | Прийняття Указу Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України» |
| 1 грудня 1991 | Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України |
| 6 грудня 1991 | Започаткування Збройних Сил України |
| 1992 | Вступ України до Наради з безпеки і співробітництва в Європі (з 1995 р. – ОБСЄ) |
| липень 1994 | Обрання Леоніда Кучми Президентом України |
| 1995 | Обрання України членом Ради Європи |
| 28 червня 1996 | Ухвалення Конституції України |
| вересень 1996 | Запровадження грошової національної одиниці – гривні |
| жовтень – грудень 2004 | «Помаранчева революція». Обрання Президентом України Віктора Ющенка |
| 2008 | Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) |
| січень 2010 | Обрання Президентом України В. Януковича |
| листопад 2013 – лютий 2014 | «Революція Гідності». Повалення авторитарного режиму |
| 18 березня 2014 | Окупація Криму. Включення Криму з ініціативи В. Путіна до складу Російської Федерації |
| 14 квітня 2014 | Початок антитерористичної операції (АТО) на сході України |
| червень 2014 | Обрання Президентом України П. Порошенка |
| 2014 | Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) |
| вересень 2014; лютий 2015 | Мінські домовленості |
| січень 2019 | Вручення Патріархом Варфоломієм томосу про автокефалію Православної Церкви України митрополиту Київському і всієї України Епіфанію |
ГОТУВАТИСЯ ДО ТЕСТУВАННЯ
Джерело: osvita.ua
