Оновлення академічних програм: створюємо методологію з нуля

Оновлювати навчальні програми вищої освіти так, щоб вони відповідали потребам ринку – проблема, яка так і не втрачає своєї актуальності.

Ще у 2021 році Центр економічного відновлення підготував експрес-аналіз поточного стану ІТ-освіти та мінімальне прогнозування ситуації на найближчі роки: «З 25 тисяч випускників ІТ-спеціальностей лише 12 тисяч щорічно потрапляє на ринок праці».

І хоча економічний клімат та загальна ситуація на ІТ-ринку змінилися протягом останніх років, проблематика оновлення та актуалізації освітніх програм не зникла, а радше стала на тимчасову паузу.

Складність оновлення ІТ-програм спричинена багатьма факторами: різними підходами до формування професійних стандартів, динамікою змін технологій, швидкістю оновлення знань в індустрії тощо. Звісно, це сприяє появі експериментів. Наприклад, один із наших партнерів – закладів вищої освіти – запровадив модель «викладач-експерт», за якої викладач відповідає за теоретичну й організаційну частину дисципліни, а експерт забезпечує релевантну практику. Проте на системному рівні все одно бракує рішення, як розробляти програми та забезпечувати і підтримувати їхню актуальність.

Тому як представники індустрії ми маємо на меті як забезпечити безперервну синергію академічних та індустріальних середовищ, так і досягти автономності викладачів у їхній можливості та спроможності працювати з актуальним змістом і методиками в межах дисциплін. Таким чином, ми вирішили створити модель, яка дозволить викладачам зрозуміти професійне застосування дисципліни, розібратися з програмними результатами на рівні навичок, та власне – напрацювати дисципліну, що відповідає поставленим цілям.

Такий спосіб не порушує свободу та креатив викладача, дає простір для саморозвитку в межах вивчення нових технологій чи інструментів, але водночас і сфокусовує, а тому – може бути масштабованим. 

Чому необхідно створити єдиний підхід?

У 2022 році компанія SoftServe оголосила про запровадження спільних програм з низкою українських університетів. Розвиток та оновлення дисциплін, більш предметна робота з викладачами – наступний крок у роботі зі спільними академічними програмами, що мають елементи дуальної освіти. Такі програми дають можливість здобути практичні знання ще під час навчання в університеті, тому можуть принести більше користі як початківцям, так і бізнесу.

Тому важливо оновлювати зміст дисциплін, але зберегти баланс між академічними (науковими) цілями та практичним застосуванням. Адже мета спільних програм – підготувати фахівців, які будуть готові до роботи, а також – випускників, які зможуть якісно будувати свою кар’єру та поглиблювати знання.

Як оновити програму? 

Нумо розбиратися на реальних прикладах, як саме можна оновити ІТ-програми. Цього року ми працювали над 4 дисциплінами базового курсу (1-й – 2-й рік навчання). До роботи було залучено 4 експертів та 16 викладачів програм «Комп’ютерні науки» факультету прикладної математики та факультету електроніки Львівського національного університету імені І. Франка, кафедри прикладної математики та кафедри систем штучного інтелекту Львівської політехніки. Навколо кожної окремої дисципліни формується робоча група з лекторів дисципліни та експертів компанії, чия експертиза близько корелює зі змістом курсу. Процес створення є багатоетапним, кожен пропрацьований етап ми проговорювали та спільно погоджували.

Першим кроком у розробці дисципліни є напрацювання очікуваних результатів навчання. Ми формуємо їх у вигляді навичок, що складаються згідно з таксономією Б. Блума, прикладів професійних задач або їх елементів, що студенти зможуть виконувати за результатами курсу, та додаємо кореляцію із професійними компетентностями і розділами знань.

Це важливий концептуальний крок, який дозволяє порозумітися обом середовищам – як професійному (через формування практичних очікуваних результатів), так і академічному (через розуміння, яким чином діяльність у межах курсу допомагає формувати майбутнього фахівця). Над цим етапом працюють здебільшого експерти компанії у співпраці з викладачами.

Наступні кроки роботи є більш традиційними і складають напрацювання тематичного плану курсу. Кожен викладач робочої групи презентує й обговорює запропонований план та його відповідність сформованим результатам навчання.

Далі експерти допомагають із підбором актуальних матеріалів і літератури для викладачів і студентів, які проходитимуть курс, а також – презентують практично-орієнтовані задачі, які згодом викладачам пропонується інтегрувати в лабораторний практикум.

Наслідком такої співпраці є оновлення викладачами робочих програм і матеріалів курсу, а також формування певної таксономії навичок і знань, що далі складається в деталізований портрет випускника програми.

Для прикладу, у дисципліні «Бази даних» ми додали два концептуальні розділи, які зазвичай не є частиною класичного курсу: створення сховища даних (DWH) та ETL (Extract, Transform, Load) і візуалізація даних. Від цього сформувалася пропозиція додати два нові результати навчання (навички): 

  • створювати сховища даних та ETL-процеси для відображення даних з різних джерел і забезпечення аналітичної обробки даних;
  • створювати візуалізаційні інструменти для представлення та аналізу даних.

У професійному стандарті інженера даних це декілька окремих задач. Крім цього, експерти рекомендували розглянути теми та охопити навички, пов’язані з написанням та оптимізацією складних SQL-запитів, а також адмініструванням баз даних і захистом чутливих даних.

Далі залежно від об’ємів курсу й особливостей освітніх програм викладачі інтегрували ці вимоги в лекційні та лабораторні матеріали.

Перспективи та результати

Одна з важливих задач, яку переслідує програма – зменшити бар’єр взаєморозуміння між індустрією та академією та посилити взаємозв’язок наукових і виробничих напрацювань. 

Думаю, такими проєктами нам це добре вдається. Результат такої співпраці виходить далеко за межі оновлених матеріалів і робочих програм – він полягає у системній побудові довіри та синхронізації двох дуже різних і вибагливих середовищ задля створення вищої цінності – формування потужної когорти майбутніх ІТ-фахівців.

Ольга Нагорнюк, функціональна менеджерка спільних університетських програм, SoftServe.

 

Джерело: osvita.ua